- доброзичливець
- —————————————————————————————добрози́чли́вецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
доброзичливець — вця, ч. Той, хто бажає, зичить людям добра, співчутливо, прихильно ставиться до кого небудь … Український тлумачний словник
доброзичливиця — і. Жін. до доброзичливець … Український тлумачний словник